Власний фрагмент колективної розробки уроку з української літератури в 11 класі на курсах підвищення кваліфікації вчителів
м. Кропивницький 2016 рік
М. Коцюбинський. Життя й творчість. Повість «Дорогою ціною».
Історична основа твору, пригодницький, романтичний сюжет повісті. Вічний тип шукача правди. Протест Остапа і Соломії проти будь-якого насильства над людиною.
Мета: ознайомити учнів із матеріалом про життя й творчість письменника, історичною основою та особливостями сюжету повісті «Дорогою ціною»; розвивати навички аналізу пригодницького романтичного сюжету; охарактеризувати образи головних героїв твору (Остапа , Соломії ), дослідити , як випробування гартують характер людини, як відбувається боротьба проти будь-якого насильства над людиною ; розвивати вміння робити власні висновки, аналізувати вчинки героїв; виховувати волелюбність, мужність, винахідливість, зневажливе ставлення до жорстокості і зла.
Обладнання: портрет письменника, тексти твору, словник літературознавчих термінів, таблиця «Жанр твору»
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
§ І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
Вступне слово вчителя.
Біографія митця складається з дат. Давайте не будемо зосереджуватися на них, забудемо про фрази на кшталт «талановитий письменник», «майстерне зображення» тощо. Давайте побачимо за словами біографічного нарису живу людину, яка своїми творами здатна чогось навчити. Ми почнемо знайомство з повістю М. Коцюбинського «Дорогою ціною» і спробуємо зрозуміти ту думку, яку письменник у неї вклав.
§ ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Бесіда.
— Які роди літератури вам відомі?
— Розкажіть про епос.
— Що вам вже відомо про повість?
— Яку літературу називають пригодницькою?
2. Робота зі словником літературознавчих термінів.
§ ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Розповідь учителя.
План розповіді вчителя
1) М. Коцюбинський. Життя та творчість.
2) Історична основа повісті «Дорогою ціною».
3) Пригодницький, романтичний сюжет твору.
4) Художні засоби, використані в повісті.
5) Мова твору.
2. Аналіз твору. Бесіда.
— Як М. Коцюбинський говорить про становище покріпаченого селянства в Україні? У чому виявився протест селян проти кріпацтва?
— Остап і Соломія — утікачі. Від кого й куди вони тікають?
— Прокоментуйте слова Остапа: «Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив він шию в ярмо та й байдуже йому...»? Як характеризують героя ці слова?
— Доведіть, що Остап не мав права сам вирішувати свою долю.
— Хто допоміг Остапу та Соломії?
— Який план визволення коханого виник у Соломії?
— Що сталося з героями у фіналі твору?
— Чому автор не залишив живою Соломію?
3. Проблемне завдання.
Визначте тематику твору.
4. Робота з таблицею «Жанр твору».
Вікторина «Пізнай героя за його висловлюванням»
§ 1. «Втечу…Піду за Дунай , може, ще там люди не пособачились…»
§ 2. «Бунтар… гайдамака! Він мені людей баламутить!» (Пан)
§ 3. «…Тікаймо звідси, бо ті хлопи заб’ють нас, як мого дідуся в Умані». (Панночка)
§ 4. «Ну, хай тебе боронить і хова од лихого мати божа… Прощавай!» (Соломія)
§ 5. «Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що…» (Остап)
§ 6. «З живого шкуру здеру, чисто оббілую… Я ж йому пригадаю, гайдамаці, Кодню…» (Пан)
§ 7. «За Дунай, у Січ із тобою… Приймаєш товариша чи не приймаєш?» (Соломія)
§ 8. «Пропадай воно все пропадом… Піду і я світ за очі… Вже ж за тобою, хоч серцеві легше буде…» (Соломія)
§ 9. «Шукай тепер, пане, парубка з молодицею… ніхто не бачив, лиш двох парубків стрічали». (Соломія)
§ 10. «Хіба я боюся смерті? Сохрани боже!.. Пошли, господи, й завтра. Раз вмирати — не двічі. Вмер — і край, більш не встанеш». (Іван)
§ 11. «Бодай ти, запалася, треклята країно, з твоїми порядками!..» (Остап)
§ 12. «Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму… все ж краще на волі, ніж під паном…» (Остап)
5. Характеристика образів головних героїв твору
-Образ Остапа Мандрики. Образ Соломії
6. Орієнтовний план до характеристики героя оповідання:
- портрет і зовнішність героя;
- риси характеру.
- психологічний стан;
- ставлення до життя;
ІV .Закріплення вивченого матеріалу:
— Якою є тема повісті «Дорогою ціною»?
— Як ви розумієте назву твору?
— У яких творах світового письменства зображено подібну красу почуттів головних героїв?
— До якого жанру ми можемо віднести твір?
— Чи зацікавила вас тема твору?
— Що вас вразило?
— Чи вважаєте тематику повісті актуальною?
§ V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
Підготувати характеристики Остапа і Соломії, використовуючи цитати із твору.Урок української літератури 10 клас
Тема уроку: Образи повісті
О.Кобилянської «Земля». Михайло та Сава – протилежні психологічні типи; Марійка та Івоніка –
мораль; Сава та Рахіра – втілення духовної деградації
Мета уроку: розкрити образи повісті, справжнє призначення людини у світі; розвивати та
удосконалювати вміння аналізувати події та факти твору, характеризувати героїв,
знаходити спільне та відмінне в їх долі, роль кожного персонажа на тлі
загального полотна життя суспільства і особистості, їх духовний світ у різних
виявах та вимірах; вміти робити власні висновки і обстоювати їх, виховувати в
учнів високі моральні якості, ставитись до людини з повагою
Тип уроку: комбінований
Обладнання: тексти повісті «Земля» О. Кобилянської, епіграф, біблійна легенда про
Каїна й Авеля
Ти знаєш, що ти Людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Хід уроку
І. Організаційний момент
1. Актуалізація опорних знань учнів
2. Мотивація навчальної діяльності
ІІ. Оголошення теми уроку, мети, завдань
1. Зачитування епіграфа, його пояснення
2. Слово вчителя:
Сьогодні ми спробуємо визначити кілька понять, на яких
автор у творі «Земля» акцентує свою увагу, і в ході роботи над текстом ми до
них будемо звертатись або розкривати їх
зміст. В чому модернізм національної літератури?
Словникова
робота:
Модернізм - це …………
-
Що є центральним
образом у творі?
3. Створити «Асоціативний кущ»
Земля
|
Людина
|
Щастя
|
Зміст життя
|
|
Годувальниця
|
Особистість
|
Духовне начало
|
Мета, мрія
|
|
Достаток
|
Інтелект
|
Сім’я, родина
|
Анна
|
Михайло
|
Мрія, надія, марево
|
Мудрість
|
Кохання, пристрасть
|
Дати дитині освіту, щоб був далі від землі
|
Живуть люди і в місті
|
Сенс життя селянина
|
Жива істота
|
Праця, ледарство
|
||
Соціальний статус
|
Духовно багата
|
Самотність
|
||
Виснажлива праця
|
Homo sapiens
|
Безділля, недовіра
|
||
Творець, сила
|
Громадянин
|
Душевна гармонія
|
||
Страшне зло, горе
|
Свідомість
|
Багатство
|
||
Смерть, трагедія
|
Моральність
|
Повага, розуміння
|
||
Матеріальна цінність
|
Естетично розвинена
|
Надія, розчарування
|
||
заздрість
|
Швидкоплинність життя
|
Любов, зневага
|
||
Почуття і стан повного задоволення своїм життям
|
||||
4.
Опрацювання змісту біблійної легенди про Каїна й Авеля
(додаток)
1.
Аргументувати свої відповіді:
-
Скільки заповідей є у Біблії, які вказують на
правильність людського буття, застерігають від гріха, гріхопадіння? (10 заповідей НЕ)
-
Яке з них напряму відноситься до нашої теми? (Не убий!)
-
Як Сава Федорчук наважився порушити цю Божу заповідь?
-
Чи можна було попередити злочин?
-
Чи можна вважати, що провідною ідеєю повісті є пошук
причин братовбивства, першогріха, зла у світі?
ІІІ. Сприйняття й
засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Бесіда з елементами дискусії
-
Які основні проблеми твору?
1.
Людина й земля
Теза: Селянин перебуває під владою землі
-
Чи кожна людина?
-
Якою може бути влада?
ВЛАДА
 |
 |
||||
 |
|||||
Духовна =
матеріальна Духовна = матеріальна
Зрівноважена
Порушена рівновага
-
У кого з героїв?
Івоніка Михайло
Сава, Докія, Рахіра
(люблять її, ходять
біля неї,
(зиск з неї, багатство, егоїзм,
дбають,
милуються)
свобода від усього, не бояться гріха)
2.
Доля людини
Теза: Що має бути, те не мине його
ЗАКОНИ
людей на землі
1. Любов як життєва настанова.
2. Необхідність керуватися знаннями, вірою.
3. Життя – найвища краса.
4. Сумлінна праця – священний моральний обов’язок.
2.
Пошукова робота
-
Які причини трагедії родини Федорчуків:
1. Земля;
2. Характер Сави;
3. Неправильне виховання;
4. Заздрість;
5. Відсутність моральних і духовних цінностей.
3.
Підсумковий етап роботи
1. Робота в групах
над характеристикою образів
1 група Марійка та Івоніка
– уособлення цінностей народної моралі
2 група Михайло та Сава –
протилежні психологічні типи
3 група Сава та Рахіра –
втілення духовної деградації
4 група Анна. Трагедія
шляхетної, чутливої душі в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя.
4.
Завдання пошуково-дослідницького характеру.
Заповніть таблицю,
охарактеризувавши головних героїв:
Михайло
|
Сава
|
Рахіра
|
Анна
|
-Добрий
-Щирий
-Чесний
-Працьовитий
-Любить людей,
тварин, рослин
-Дбайливий
-Лагідний
-Нерішучий
-Жертовність
заради кохання, щастя Анни
-Згода на переїзд
до міста
|
-Злий на все і
всіх
-Бунтар
-Брехливий
-Братовбивець
-Егоїст
-Ледар
- Незалежний
-Мстивий
-Рішучий у виборі
-Вседозволеність
- Не боїться
гріха
- Зречення землі,
але не кохання
-Відлюдько
|
-Зла
-Багатство
- Хоче жити
весело, сито
-Не любов до
землі, а володіння нею
-Власницький
інтерес
-Лінива
-Злодійка
-Жадібна
-Охоча до тютюну,
горілки
|
-Добра
-Лагідна
-Красива зовні і
душею
-Вміла трудівниця
-Інтелігентна
-Спокійна
-Щира
-Не має
матеріальної вигоди
-Любляча
-Щира в коханні
-Турботлива мати
-Поважає чоловіка
-Працьовита
|
5. Скласти діаграму Вена, вибравши
схожість серед героїв твору.
 |
6.
Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»
-
Чому брати, хоча виховувалися в одній сім’ї, були такими різними?
-
Чому Марійка більше любила Михайла, аніж Саву, хоч Сава
був схожий на неї?
-
Чи не було в характері Сави патології?
-
Чи були в Михайла
негативні риси в характері? Як ставився до Рахіри?
-
Порівняйте кохання Михайла й Анни, Сави і Рахіри.
-
Є така думка, що кожна жертва певною мірою винна у своїй
смерті. Чи стосується це Михайла?
-
Як вплинула на Михайла служба? До яких висновків він
дійшов?
-
Після вбивства кожен член родини страждав. Чиє становище
найтрагічніше?
-
Анна любить Михайла і після смерті, але у шлюбі з Петром
щаслива, а от про Саву і Рахіру цього не скажеш. У чому щастя?
ІV. Закріплення знань,
умінь і навичок учнів
1.
Слово вчителя: Хвороблива
заздрість, злоба, жадоба власності приводить Саву до найстрашнішого, що
затьмарює розум, підштовхує до найтяжчого гріха – вбивства. Це є непрощенний
гріх. Ніщо не може виправдати цей злочин. Немає у світі нічого ціннішого від
людського життя.
Рахіра – співучасниця, адже вона намовляє Саву заволодіти землею як
багатством будь-якою ціною. Засліплена до нестями жадобою, злобою, бажанням
стати ґаздинею.
2.
Словникова робота:
Щастя – це почуття і стан повного
задоволення своїм життям, справами та ін..
Гармонія – поняття, що окреслює
органічне поєднання, злагодженість, взаємозалежність в існуванні предметів,
речей, явищ світу
3.
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
1.
Які персонажі близькі до вашого ідеалу людини?
2.
У повісті часто натрапляємо на вислів «гармонійна
людина». Хто з героїв твору найбільше відповідає цій характеристиці?
3.
Чи актуальні сьогодні проблеми порушені О.Кобилянською у
повісті «Земля»?
4.
Проблемне завдання
У чому модернізм О.Кобилянської?
-
У поглядах на людину, її місце в суспільстві і в
особистому житті;
-
Нахили, інтереси, уподобання;
-
Мрія відійти від звичайного укладу життя, де є горе,
трагедія, породжена власністю, злом;
-
Пошук нового кращого життя (освіта);
-
Відхід від села;
-
Боротьба жінки, погляд у майбутнє дитини, прагнення
змінити світи задля її долі;
-
Факти громадського життя відбиваються в душі і свідомості
одиниці і навпаки, як у душі тої одиниці зароджуються і виростають нові події
соціальної категорії.
5.
Літературний диктант
-
«Вона була убога, тому й не мала для них ніякої вартості,
не мала ні землі, ні грошей». (Анна)
-
«… Вона іноді лише самого горя наносить! Нема що до неї
приростати! Вона не кожного щастям наділяє!» .
(Земля)
-
«Лінива до розпуки, пленталася цілими днями бездільно по
селу, балакаючи та оглядаючи все, що впадало їй в очі…». (Рахіра)
-
«… Була добра робітниця й мала славу такої на ціле село…
Не мала жодної волі й жодного голосу дома…».
(Тетяна, мати Рахіри)
-
«… Була жінкою
яких 40 років, і була для сільських жінок неоціненна особа. Мала свою
окрему історію, а в селі – окремі права». (Домніка)
-
«…Вешталася, як звичайно зжурена й невдоволена… Вона
постарілася передчасно…» (Марійка)
6.
Метод «Прес»
1.
Чи дає О.Кобилянська у творі рецепт порятунку для
селянської сім’ї? (Освіта)
2.
А чи розв’язана проблема: земля і трудівник на ній? (Ні!)
3.
Який напрямок сюжету повісті?
(Насичений психологічними моментами,
філософський)
7.
Проблемне питання
-
У чому новаторство ідеї повісті «Земля»?
(Земля, будь-яка власність, найбільше багатство не варте нічого, якщо воно
змішане на чиємусь горі; немає у світі цінностей, які б переважали людське
життя)
V. Домашнє завдання
1. Підготувати характеристику образу Анни, дібрати цитати.
2. Упорядкувати матеріал вивченого.
3. Прочитати повість О.Кобилянської
«Людина».
VІ. Оцінювання,
підсумки уроку
В. Дрозд. «Білий
кінь Шептало». Алегоричність образу коня Шептала, його характеристика, оцінка
його поведінки
Мета: допомогти учням
розкрити алегоричний образ коня Шептала, світоглядну глибину твору; дослідити
проблему людини в суспільстві, її знеособлення; розвивати мовлення, мислення
учнів; удосконалювати вміння аналізувати художній твір; виховувати прагнення до
«самобуття» особистості.
Тип уроку: засвоєння нових
знань.
Обладнання: портрет В. Дрозда,
картина В. Черватюка «Перші промені»; запис на дошці строф із поезії Марії
Терези.
Життя закоротке для щастя, а
задовге для терпіння.
Народна мудрість
Хід уроку
І. Організаційний момент
II.. Перевірка домашнього завдання
Бесіда. «Карусель запитань та відповідей».
1. Хто головний герой оповідання?
(Головний герой оповідання – білий кінь Шептало).
2. Що втілює письменник в алегоричному образі
коня?
(Суперечливу особу ).
3. Які приємні спогади допомагають героєві у важкому
повсякденному житті?
(Спогади про безтурботне дитинство, роки, які «пахли
молоком і конюшиною»).
4. Що розповідала мама про гордих білих коней?
(... «від дідів і прадідів працювали на помості», а
люди захоплювалися їхньою гордовитою поставою й аплодували їм).
5. Чи змінилося життя білого коня?
(Білий кінь потрапив до «бригадного стовпища», яке
сприймається нами як натовп безликих персоналій. Проте він переконаний, що
потрапив до стайні тільки завдяки якомусь випадку, химерній долі).
6. Чому Шептало втрачає своє «я»?
(Переконує себе в тому, що до всього треба звикати,
«супроти вітру не побіжиш, то краще, розумніше» прикидатися скореним, а вільним
бути лише в душі).
7. Коли виявляється твердість характеру Шептала?
(Протест проти приниження: ««хлопчисько чіпкими руками
пригнув голову коня, спритно накинув недогнуздок і владно сіпнув до себе»).
8. Як почував себе на волі кінь?
(Прекрасно, описи природи допомагають розкрити
внутрішній світ героя: «небо над Шептало напнулося, тріснуло навпіл; трави
заворожили його своєю духмяністю»).
9. Що змусило коня повернутися до стійбища?
(Він не хотів бути білим конем, а тому шубовснувся в
калюжу і став сірим. Як усі!)
ІІI. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями:
- Що таке алегорія? (Алегорія
(гр. allеgoria — інакомовлення) — вид метафори: інакомомовне
зображення предмета чи явища через інші, подібні до них, з метою наочно
показати їх суттєві риси) Наведіть приклад.
- Яке значення має кінь у житті людини?
- Назвіть твори, в яких згадується ця тварина.
- Що символізує кінь як міфологічна істота?
- Від чого залежить життєвий вибір сучасної
людини?
- Чому кожний із нас є індивідуальністю? Чим це
зумовлено?
- Чи завжди просто кожній людині зберігати власну
індивідуальність? Відповідь вмотивуйте.
IV. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учні по черзі зачитують рядочки із поезії Марії Терези
Життя — це можливість, скористайся нею.
Життя — це краса, милуйся нею.
Життя — це мрія, здійсни її.
Життя — це виклик, прийми його.
Життя — це повинність твоя насущна, виконай її.
Життя — король лиха, побори все.
Життя — це пісня, доспівай її до кінця.
Життя — це боротьба, стань борцем.
Життя — це прірва невідомого, ступи в неї не боячись.
Життя — це фортуна, шукай цю мить.
Життя таке чудове, не згуби його.
V. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.
1. Слово вчителя.
— Сьогодні на уроці ми розглянемо алегоричний образ
коня Шептала, з'ясуємо, який інший образ вгадується під образом головного героя
оповідання.
Людська індивідуальность закладена у
словосполученні «білий кінь». Наші предки вірили в те, що колісницю Сонця возять
білі коні. При храмах пошановували білого коня, часто Богів
зображували верхи на білому коні. Отже, образ білого коня асоціюється з
благородством, вищістю, обраністю.
— Що ж відбувається з головним героєм?
2. Робота в групах
·
Чому саме білий кінь – герой оповідання В.Дрозда?
Спобуємо дослідити цей образ.
І група. «Білий кінь: біологічні особливості»
Кінь світлий, майже рожевий колір голови, тулуба,
кінцівок (максимально світлий варіант слонової масті), грива та хвіст – білі,
шкіра рожева, райдужна оболонка світла (блакитні очі). Фахівці поділяють
на 2 види: власне білих (при народженні такі види мають рожеву шкіру і білу
шерсть) і сірих – такі тварини при народженні можуть мати будь-який колір з
домішкою сірого волосся. З віком і в процесі линьки сірі коні біліють і
можуть стати білими остаточно. Люди почали приручати коней тому, що їх залучали
тварини білого кольору. Тому й почали свідомо розводити коней такої породи.
Існує певний зв'язок між зовнішнім виглядом коня і
його темпераментом. Білі коні «флегматичні й зніжені». З давніх часів відомо,
що тварини з білою або світлою шкірою ніжніші, ніж темношкірі. Біла шкіра
ніжніша, її капілярна мережа більш розвинена, а барвний пігмент, що слугує
деяким захистом тканини, відсутній. Так, білі й блідо-жовті (булані) коні в
молодості частіше й сильніше занедужують на мітому, а в зрілих літах – на
інфлюенцу, ніж коні з темною шкірою.
ІІ група. «Білий кінь у слов’янській міфології».
У святковому ритуалі давніх слов’ян однією з емблем
був білий кінь, що біжить по небу. Наші предки шанували білого коня, якого
вважали священним. На сьогоднішній день існує вислів: «на білому коні в’їхати»
– тобто з’явитися де-небудь як переможець, як людина, що досягла тріумфального
успіху.
ІІІ група. «Символічний образ білого коня у
Святому Письмі».
В Об’явленні святого Івана Богослова сказано: «І
побачив я небо відкрите. І ось кінь білий, а Той, Хто на ньому сидів, зветься
Вірний і Правдивий, і Він праведно судить і воює. Очі Його – немов полум’я огняне,
а на голові Його – багато вінців. Він ім’я мав написане, якого не знає ніхто,
тільки Він Сам. І зодягнений був Він у шату, забарвлену кров’ю. А Йому на ім’я:
Слово Боже. А війська небесні, зодягнені в білий та чистий віссон (19:11-14) І
він має на шаті й на бедрах Своїх написане ймення: «Цар над царями, і Господь
над панами» (19:16).
Кінь символізує мудрість, а вершник – того, хто
володіє розумом, до цього часу не було відомо. Оскільки кінь означає розум, при
згадці про коней в Слові духи і ангели, які перебувають з людьми, тут же
усвідомлюють, що мова іде про розум. Коні, які сяють подібно вогню, являються
вибраним духам інших сфер, коли ті духи набувши мудрості підносяться на
небеса.
3. Бесіда за змістом твору:
— Чи збулися ваші передбачення щодо змісту оповідання?
— Чим відрізнявся кінь Шептало від гурту коней?
— Як Шептало поводився на пасовищі, під час водопою, в
конюшні?
— Про що свідчив той факт, що Шептало завжди
виправдовув вчинки свого конюха Степана?
— Що вважає кінь Шептало причиною своєї передчасної
старості?
— Чи можна назвати повернення коня до конюшні
особистим вибором? Доведіть свою думку.
— Яким постає перед читачами хлопчик-підліток Степан?
— Пригадайте, що таке екскурс в минуле? Чи є такий
екскурс в цьому художньому творі? Доведіть свою думку. (Родовід Шептала.)
- Що стало алегоричним образом тогочасної
системи?
(Стайня, яка кликала його до себе).
4. Характеристика художнього образу коня Шептала
1. Чим білий кінь Шептало вирізнявся з-поміж інших?
Яким ви його уявляєте?
2. Які якості притаманні героєві? Які думки завжди
снують у його голові?
3. Чому він часто тримався пооддалік від табуна? Чи є
щось спільне у поглядах Шептала і
решти коней?
4. Яка найзаповітніша мрія Шептала?
5. Простежте за зміною почуттів героя і в яких
епізодах це видно?
6. Як автор ставиться до свого героя? У чому він
бачить його трагедію?
8. Яке ваше ставлення до головного героя?
5. Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики
образів героїв твору.
5.1 Білий кінь Шептало:
покірний, роботящий, пишається своїм походженням і білим кольором шкіри,
полюбляє волю, здатність до глибокого критичного мислення, повага до Степана.
5.2. Степан: добрий, ніколи не
посилає Шептала на важку роботу; працьовитий; розуміє коней; маленький чоловік,
землисто-сірий; турботливий; всесильний, милостивий і злий.
6. Аналіз епіграфа.
5. Робота з картиною В. Черватюка «Перші промені».
— Розгляньте та опишіть картину.
— До якого епізоду з оповідання В. Дрозда вона може
слугувати ілюстрацією?
— Чому полотно має таку назву?
6. Проблемне питання.
— Чи погоджуєтеся ви з думкою В. Дрозда: «Під впливом
соціуму зникає «самобуття» особистості, що, власне, й становить її елітарність,
бо XX ст. не знає іншої еліти, крім людей, які в несприятливих соціальних
обставинах залишилися собою».
VI. Закріплення вивченого
Тестове опитування
1) Якої
шкоди завдав підпасок коню?
а) поранив ногу;
б) вибив око;
в) поранив шкіру на
спині;
г) обпік худобу.
2) Робота, яку недолюблював виконувати білий
кінь:
а) перевозити гній;
б) орати поле;
в) їздити до міста;
г) катати малих дітей.
3) Якого кольору був Шептало , коли повернувся додому
після вільної прогулянки:
а) сірого;
б) білого;
в) вороного;
г) чорного.
4) За Шепталову сваволю Степан називав його:
а) ледачим зіллям;
б) старою клячію;
в)лиходієм;
г) хитрим стрибунцем.
5) Предки Шептала :
а) були спортивними конями;
б) виступали в цирку;
в) возили дітей;
г) брали участь у військових подіях.
6) На думку Шептала , головне, що дано білим коням,
так це:
а) спритність;
б) кмітливість;
в) розум;
г) вміння поводити себе з людиною.
7) Як білий кінь охарактеризував сам себе? Він був :
а) брикливим і жорстоким;
б) байдужим до всього;
в) принциповим і водночас відповідальним ;
г) покірним і
роботящим.
8) Про що розповідала мати Шепталу, коли той був
малим:
а) важке коняче життя;
б) дідів і прадідів;
в) майбутню його красу, силу і велич;
г) необхідність якісного харчування.
3. Творча робота.
Складання сенкана:
Кінь.
Розумний, благородний.
Мучиться, страждає, надіється
Вирватися чимскоріш на волю
Шептало.
VII. Підбиття підсумків
Узагальнювальне слововчителя
За допомогою алегоричних образів письменнику
вдалося правдиво відтворити вплив епохи тоталітарного режиму на людину – її
поведінку, погляди, світосприйняття, місце у суспільстві. Ця жахлива епоха наче
зомбувала людину, відбиваючи у неї бажання жити і розвиватися вільно,
самостійно, без принижень і знущань.
Білий кінь Шептало – це алегоричний образ. Автор
зображує людину у стані внутрішнього роздвоєння. Підсвідомо вона хоче бути
вільною, не хоче приймати рабську долю, бути «як усі», опирається «сірій»
буденності, але зазнає поразки у цій боротьбі. Людина змирилася зі звичним
станом речей. Так і білий кінь, повертається додому, але навіть і подумати не
зміг, що рідне подвір’я вже зачинене для нього. Проте він вирішив все-таки тут
залишитися, тому «скільки зміг, просунув голову між двох жердин та й собі
задрімав...»
VIII. Домашнє завдання
Придумати власне закінчення оповідання В. Дрозда
«Білий кінь Шептало».
Інтегрований урок на тему: «Скарб від далеких прадідів – то рідна мова й рідне письменство»
Мета. Перевірити знання з тем «Фонетика», «Орфографія», «Речення»,
«Пунктуація»; розвивати пам'ять, увагу, мислення, бажання вивчати
рідну мову; виховувати культуру спілкування, любов до слова, мови;
прищеплювати любов до книги; залучення дітей до активного читання;
підтвердити переваги книги над комп’ютером.
Обладнання. Конверти із завданнями, словники, довідники, енциклопедії,
підручник, вишиті рушники, колоски пшениці, калина, годинник.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Оголошення теми
ІІІ. Вступне слово вчителя та бібліотекаря
Бібліотекар. Де є в світі наймиліша,
Мова ніжна, найчистіша?
Соловейко в ній співає
І калина розцвітає.
Виткана зірками ясно
І цвіте барвінком рясно.
Помережана ще цвітом,
Вона ллється понад світом.
В ній – налитий стиглий колос,
В ній – пісенний тихий голос,
В ній – і скіфи, і сармати,
В ній – відлунюють гармати,
І козацька добра слава,
І турецьких війн заграва,
Літ минулих повість щира,
Життя Мефодія й Кирила.
Мудрість наша вічно юна,
Пращурів живе відлуння.
Наша мова – вогонь в серці,
В майбуття відкриті дверці.
Незгасима рідна мова,
Найсвітліша, кольорова!
Учитель. Для кожного народу його власна мова найдорожча, а українцям
найближча до серця – українська. 21 лютого – Міжнародний день рідної
мови.
Рідна мова – то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе,
передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції.
Кожне слово рідної мови має своє обличчя, як у квітки, у нього свій неповторний аромат і відтінок барви, - а цих відтінків кожна барва має тисячі.»
Бібліотекар. Рідна українська мова має свою особливу музикальність. Це
незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує хвилями
народної пісні, переливається в душу нації, творить почуттєву нерозривність
українського серця й української землі.
Нашій мові потрібен вогонь любові, потрібна духовна міць! І той, хто дихає суржиком, не може мати духовного здоров’я.
«Українська мова за своїми виражальними можливостями, лексичними арсеналами, музичними прикметностями, історичними надбаннями в пісенній та літературній галузі належить до найрозвиненіших мов світу.»
(Д.Павличко)
Учитель. Щоб українська мова і далі розвивалась, цвіла і продовжувала жити,
ми повинні гарно її знати. Тому сьогоднішній урок буде незвичайний.
Бібліотекар. Ми побуваємо в гостях у суворого та вимогливого короля
Синтаксиса; помандруємо по країнах Фонетиці, Орфографії та Пунктуації;
повідгадуємо загадки та дамо відповідь на питання строгих королев
Фонетики, Орфографії та Пунктуації.
ІУ. Узагальнення вивченого матеріалу.
Учитель. Команди готові вступити в боротьбу за титул кращого знавця
української мови. Отож, розпочинаємо бліцтурнір.
- Що таке текст? (Речення, пов’язані між собою за змістом)
- Назвіть частини тексту. (Зачин, основна частина, кінцівка)
- Які бувають речення? (Розповідні, питальні, окличні, спонукальні)
- Головні члени речення це…(підмет і присудок)
- Навіщо потрібні букви? (Для запису звуків мови)
- Які бувають звуки? (Приголосні – тверді, м’які; голосні – наголошені, ненаголошені)
- Які звуки на письмі позначаються кількома буквами? (ДЗ, ДЖ)
- Що таке підмет? (Головний член речення, що означає предмет і відповідає на питання хто? що?)
- Поясніть орфограму: колосся, плаття, вбрання, проміння, насіння?
(Подовження приголосних на письмі)
- Які бувають предмети? (Живі та неживі)
- Який знак ставиться в кінці питального речення? (Знак питання)
- Поясніть орфограму: пір’я, ім’я, сім'я, м’яч? (Вживання апострофа)
Бібліотекар. Ви гарно виконали дане завдання. Тому я пропоную стати на
вищий щабель нашої філолого-бібліотечної драбинки. Я говорю першу
частину визначення, а ви його продовжуєте.
- Мова – це…
- Основними ознаками нації є …
- Перші писемні пам’ятки були зроблені на …
- Найдавнішою писемною книгою вважають …
- Першим друкарем є …
- Першою друкованою книгою була …
- Словник української мови складається із ….. томів.
- Книга, в якій можна перевірити написання того чи іншого слова називається …
- Звуковий запис слова називається …
- Пунктуація – це розділ мовознавчої науки, яка вивчає …
Бібліотекар. Виконали це завдання всі і ми рухаємось далі. Зараз кожна
команда здійснить мандрівку у свою країну, познайомиться з королем,
дасть відповіді на його питання.
( Кожна команда отримує конверт із назвою країни, в яку потрапить:
«Фонетика», «Орфографія», «Пунктуація». У конверті запитання по
темі, які треба виконати за 5 хвилин.)
Учитель. Для того, щоб бути справжнім патріотом своєї держави, необхідно
знати рідну мову.
Бібліотекар. А всі знання ми беремо із невичерпного, мудрого, вічного та
неміліючого джерела – книги. В.О. Сухомлинський говорив: “День,
прожитий без книги – марно прожитий день”. Читайте, черпайте мудрість
та знання свого народу.
Учитель Читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе.
Читання - це праця, творчість, самовиховання твоїх духовних сил, волі.
Читання – це джерело думки і творчості, це саме життя.
Бібліотекар. Храм, у якому зберігаються книги, називається дуже просто –
Бібліотека. Вона – це яскравий маяк у величезному освітянському океані,
до якого поспішають читачі, щоб доторкнутись до потаємних глибин
мистецтва і дістати невідомі для них перлини мудрості минулих поколінь.
Бібліотека – море книг.
Бібліотека – храм науки.
Переступайте той поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки.
Вони – це згусток давнини,
Вони – це всіх епох розмова,
Вони прийшли із давнини
Як наша виспівана мова.
Учитель. Сьогодні на уроці ми повторили та узагальнили свої знання за
темами «Фонетика», «Орфографія» та «Пунктуація». Вчіть рідну мову,
знайте, цінуйте та поважайте українське слово, читайте книги –путівники
нашого життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар