Опис власного досвіду


 Сучасний урок української мови та літератури.
       ( Опис  власного досвіду)

  Розвиток творчого потенціалу людини трактується сьогодні як основне завдання школи. Для реалізації його потрібно насамперед розглянути учня не як суму зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну істоту. Недаремно І.Г.Ткаченко писав: „Навчання в школі має бути спрямоване на розкриття талантів кожного".
І саме тому нинішній спосіб викладання української мови та літератури має створити умови для духовного самовдосконалення, самореалізації і самоутвердження дитини, учитель словесності повинен будувати педагогічний процес не за принципом інформаційного повідомлення від суб'єкта до об'єкта в жанрі монологу, а потрібно використовувати інтерактивне навчання, що базується на взаємній діяльності вчителя і учня, на діалозі, співпраці.
Сьогодні перед педагогами постає одна з найактуальніших педагогічних проблем — це проблема становлення творчої особистості.
Саме творча особистість може бути конкурентноспроможною в сучасному світі, саме цілісна, багата, творча людина.
Перед вчителями постає важливе завдання: що треба зробити в розвитку освіти, щоб зацікавити сучасного школяра в ефективності навчання?
Головне – формувати особистість учня, розвивати його здібності та обдарування, науковий світогляд.
А чи може сучасний урок української мови чи літератури бути радісним і цікавим для учнів? Мені здається, може тоді, коли учень буде на уроці досліджувати, спостерігати, зіставляти, осмислювати побачене, почуте, упорядковувати й систематизувати матеріал, висловлювати свої думки, творити діалог, гру.
І тоді традиційний урок оновлюється, перетворюється у творчу лабораторію учителя-порадника і творчо мислячих учнів, де панує сприятливий психологічний клімат, що допомагає кращому засвоєнню навчального матеріалу, активізації емоційності, розумової діяльності, зосередженню на конкретному. На уроці доцільно застосовувати різні прийоми та методи, форми та засоби, які розвивають логічне мислення, зорову пам'ять, уміння аналізувати завдання. Вивчаючи українську мову, доцільно використовувати «Синтаксичні розминки», «Ключові слова», пояснення значення слів(словосполучень, фразеологізмів), складання речень з ними, написання творів-мініатюр, редагування текстів, робота з картками, різноманітні диктанти (словникові, пояснювальні, слухові, зорові, розподільні), завдання творчого характеру, самостійна та пошукова робота.
Все це сприяє підвищенню грамотності учнів, активізує їх роботу, розвиває словниковий запас, творчі здібності.
Урок літератури… Саме на ньому можна торкнутися найбільш хвилюючих проблем, мати свої думки щодо твору, власне висловлювання  не збігається з думкою інших, оцінка вчинків героїв, проблеми, порушені письменником, повязуємо із сьогоденням, їх актуальність. Використовую  «Літературні прямокутники», кросворди, схеми, алгоритми, запитання типу: «Чи знаєш ти героїв твору?», «Упізнай, чий це портрет?», «Кому належать ці слова?», «З яких творів ці слова?»; зробити до твору ілюстрацію, малюнок.
Неабияку цікавість у дітей викликають логічні завдання: «Заморочки з бочки», «Далі, далі», «Хто більше прочитає в слові», «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Знайди помилку», «Портрет-характеристика за ключовим словом», «Що приховує щоденник».
Навчити учня вчитися – це передусім освоєння форм співробітництва.
При впровадженні  принципа учень-учитель ми повинні розуміти, що все це відносно, адже рівність дитини і дорослого неможлива, тут спрацьовує афоризм Оруела «Всі рівні, але дехто рівніший». А от взаємини однолітків (учень-учень) – це взаємини рівності і тому використовуємо на уроках різні форми навчання:
-                             робота в парах, робота в групах ( у спільній роботі кожен учень відчуває від товаришів і отримує емоційну та змістову підтримку однолітків, Є можливість утвердитися у собі,, випробувати свої сили у мікродискусіях, поєднання на уроці «навчання» та «виховання», а звідси формування людських і ділових взаємин дітей; вчитель і колектив допомагає кожному учневі знайти свою роль в групі, направляємо їх у певне русло роботи);
-                             навчальні дискусії за участю всіх учнів класу;
-                             фронтальні бесіди.
Всі ці форми роботи з дітьми розкривають і формують загальнолюдські якості: терпіння, доброзичливість, дружелюбність. Оцінюється  загальна робота групи не даючи різних оцінок кожному, інколи – навпаки, коли визначаємо найактивніших учасників, лідерів.
Учні вчаться не лише висловлювати свою думку, а й розгортати  пояснення, доказувати, а під час спілкування з різними точками зору, дитина відмовляється від помилкових поглядів, робить правильний висновок, знаходить вірне рішення проблеми.
Виходячи з вищесказаного я створила свою схему роботи з учнями, розробила для себе та для дітей методику, логічний ланцюжок, який допоможе глибше вивчити мовний матеріал та розвивати в учнів творчі здібності.
За навчальною програмою в 5 класі учні на уроках мови пишуть чимало творів-описів. Це опис окремих предметів, тварин на основі власних спостережень і за картиною. Робота над описом буває досить складною для учнів. Вони пропускають найважливіші деталі, а під час відтворення перекручують текст. Особливість опису полягає в тому, що зображується не стільки весь предмет в цілому, скільки окремі його деталі та ознаки. Кожне наступне речення має містити все нові ознаки. Всі речення в описі будуються приблизно за такою схемою: ЩО? - повідомлення про предмет, яке є основною інформацією, тобто відомим і ЯКЕ? -ознаки предмета, -нова інформація.
В порівнянні з розповідним, сприйняти й переказати (а тим більше створити власний) текст такого типового значення завжди важче. Ось чому важливо показати учням закономірності побудови текстів-описів, характер розвитку думки в них, допомогти накопичити досвід роботи з описом.
Здобувши певний досвід на уроках мови, під час роботи на літературі завдання ускладнюється, вимагає більшої творчої діяльності для його виконання.
Учень повинен на основі тексту твору уявити певний персонаж, місцевість, інтер'єр та описати словесно, висловити своє враження від нього та виразити своє ставлення.
Слід звернути увагу школярів на те, що в ділових описах даються точні, об'єктивні характеристики, вони якомога повніше відображають якості, властивості предмета, а в художніх - емоційно забарвлені, суб'єктивно сприйняті та відтворені ознаки найяскравіших властивостей предмета.
Для розвитку творчих здібностей найбільш ефективними є такий вид роботи, як складання казки на лінгвістичну тему. Є кілька варіантів складання казок: прочитати лінгвістичну казку на певну тему, а потім запропонувати учням написати власну на цю ж тему; можна дати початок казки та запропонувати скласти продовження. Якщо ця робота проводиться неодноразово, то учні можуть самостійно скласти казку, не маючи перед собою ні зразка, ні даного початку.
Вміння складати казки діти використовують як на уроках мови, так і на уроках літератури.
Готуючись до твору-опису предмета за власним спостереженням чи за картиною, учні з великим задоволенням вчаться складати асоціативне гроно. Такий вид роботи спонукає дітей думати вільно та відкрито. До роботи залучаються навіть ті діти, які особливого бажання писати твори не мають. Вчитель називає певне слово. Учні добирають якомога більшу кількість асоціативно пов'язаних з ним слів. Оголошуючи слова, треба пояснити зв'язок між ними. Маючи досвід складання такого асоціативного грона, учні на уроках літератури використовують його під час характеристики персонажів літературного твору. Така гра розвиває образне мислення дітей, художнє бачення світу, творчі здібності, активне ставлення до вивчення рідної мови та літератури, розширює словниковий запас учнів.
Ця гра може мати зворотній характер: учитель подає перелік слів, що характеризують зовнішність, риси характеру, поведінку та дії персонажа, а діти встановлюють висхідне слово або називають персонажа, якого стосується цей набір характеристик.
Розвитку зв'язного мовлення учнів, збагаченню їхнього словникового запасу сприяють творчі диктанти різних видів. Цей вид вправ поєднує в собі ініціативність учнів, вимагає більшої уваги, творчого мислення. Відповідно, на уроках літератури учні підбирають певну лексику до різних видів опису.
Такі завдання, як поширення, доповнення речень, утворення з одного- двох речень шляхом побудови власних та поширення поданих цілісних текстів також сприяють розвитку творчих здібностей дітей.
На уроках літератури набуті знання та навичку діти використовують під час роботи з деформованим текстом.
Знайомство зі способами викладу художнього матеріалу в літературному творі пов'язане з таким видом опису, як портрет. Практика показує, що портрет, поданий у літературному творі, учні помічають, запам'ятовують, відтворюють, створюють власні описи. Знання учнів про портрет значно поширюються, зокрема розкриваються художні функції цього опису як одного із засобів творення образу-персонажа:
         Зображення зовнішнього вигляду персонажа;
        Розкриття рис характеру героя твору;
        Вказівка на соціальне становище або професію;
        Вираження ставлення автора до дійової особи.
Навчаючи учнів складати характеристику дійових осіб, необхідно показати, що вираховування даних портрета є однією з важливих умов, за яких літературний герой постане в уяві як жива людина, конкретна індивідуальність.

На уроках мови та літератури пропоную учням різного плану творчі роботи, завдання, щоб активізувати мислення, уяву, збагатити словниковий запас учнів та спонукати їх до освоєння багатства виражальних засобів.  На уроках і мови, і літератури проводжу творчі п'ятихвилинки, різнорівневі завдання по написанню творів-мініатюр на різні теми, інколи пов'язані з власним спостереженням („Золота осінь", „Перший сніг" та інші). Форма теж різна: поезія, проза. Інколи при вивченні слів з переносним значенням - твір, з використанням метафор, епітетів, порівнянь, за опорними словами. Написання таких робіт супроводжується обов'язковим поясненням (наприклад останніх названих робіт) - значення в розкритті художніх образів, при змалюванні пори року, - записати слова в алфавітному порядку, визначити орфограми в них, вказати частину мови, лексичне значення слова та інше. Використовую також творче завдання - власне спостереження із застосуванням теоретичного матеріалу уроку: ввести в текст дієслова теперішнього часу (минулого, майбутнього), якісних прикметників, числівників, прислівників, односкладних речень за видами та інше. Використовуючи дані різновиди творчих робіт учні мислять, фантазують, повторюють, систематизують, узагальнюють вивчений ними матеріал, повторюють вивчене раніше і нещодавно, співставляють.
Ян Коменський вважав, що інтерес, зацікавленість - це основа навчання, адже оригінальна форма пізнання допомагає уникнути одноманітності, шаблонності, сприяє ширшому застосуванню ефективних методів та прийомів засвоєння учнями нових знань та формування в учнів творчих здібностей.
Тому на уроці створюю відповідний психологічний мікроклімат, де б учні працювали, думали неординарно, висловлювали свої судження. При проведенні уроків ставлю перед собою завдання :
 -розвивати позитивний потенціал кожної дитячої        особистості, як в інтелектуальному, так і в моральному
плані;
-активізувати пізнавальну діяльність учнів при допомозі і використанні дослідницьких методів, пошукової роботи та бесіди;   
-реалізувати поставлене завдання застосуванням прийомів проблемного навчання: проблемне запитання, створення ситуації, проблемний
аналіз художнього твору та ін.
 На уроках літератури прищеплюю дітям естетичні смаки за допомогою зорових образів (картини, ілюстрації); через вплив слова, думки,
розвиваю образне, логічне мислення; вміння співпережи­вати, використовую прослуховування музичних творів. А ще пам'ятаю про те, що у праці з дітьми немає дрібниць.
Таким чином, можна стверджувати, що неможливо працювати на уроках літератури, не маючи певної бази знань, умінь і навичок, набутих на уроках мови. Лише постійна систематична робота з розвитку творчих здібностей учнів на уроках мови дасть можливість учням виявити свою спроможність творити на уроках літератури.


Немає коментарів:

Дописати коментар